— Три хвилини до десятої, — анонсував він, — рівно о десятій він увійшов у двері ресторану.
— Гарно зроблено на Востоці, чи не так? — спитав полісмен.
— Маєте рацію!
Я сподіваюсь, що Джиммі зробив також половину.
Він був кимось типу робочого, тому також і хорошим послідовником.
Мені довелось розбиратись із деякими найгострішими розумами, аби дістатись вершин.
Чоловік залазить у жолоб Нью-Йорка.
Необхідний Захід, аби покласти гострий кряж на нього.
Полісмен прокрутив свою дубинку і зробив крок чи два.
"Я буду в дорозі.
Сподіваюсь, ваш друг прийде сюди і з ним буде все добре.
Збираєтесь подзвонити тоді, коли він буде в гуморі?"
— Мені слідує сказати "ні!" — сказав інший.
— Я дам йому хоча б пів години.
Якщо Джиммі живий, то він буде тут до того часу.
Так довго, офіцере.
