І, дивна справа: такій діловій людині, як фіндиректор, найпростіше було б, звісно, подзвонити туди, куди відправився Варенуха, і дізнатися, що з ним сталося, а між тим він до десятої години вечора не міг принудити себе це зробити.
О десятій, провівши над собою формове насилля, Римський зняв трубку з апарата і тут-таки переконався в тому, що його телефон мертвий.
Кур'єр доклав, що й інші апарати у будівлі зіпсувалися.
Ця, звісно, неприємна, але не  зверхзвичайна подія чомусь остаточно потрясло фіндиректора, але в той же момент і обрадувало: відвалилась необхідність дзвонити.
В той час, як над головою фіндиректора загорілася і замиготіла червона лампочка, оповіщаючи про початок антракту, увійшов кур'єр і повідомив, що приїхав іноземний артист.
Фіндиректора чомусь перетрусило, і, ставши аж зовсім темніше тучі, він відправився за куліси, щоб приймати гастролера, так як більше приймати було нікому.
