Лікар запитально подивився на Рюхіна, і той похмуро пробурмотів:
— Ресторан має таку назву.
— Ага, — сказав лікар, — а чому так поспішали?
Якісь ділові справи?
— Консультанта я ловлю, — відповів Іван Миколайович і тривожно озирнувся.
— Якого консультанта?
— Ви Берліоза знаєте? — запитав Іван багатозначно.
— Це ... композитор?
Іван засмутився.
— Який там композитор?
О так, ах, ні!
Композитор — це тезка Міші Берліоза!
Рюхіну не хотілося нічого говорити, але довелося пояснити.
— Секретаря МАССОЛІТа Берліоза сьогодні ввечері задавило трамваєм на Патріарших.
— Не бреши ти, чого не знаєш! — розсердився на Рюхіна Іван, — я, а не ти, був там.
Він його навмисне під трамвай пристроїв!
— Штовхнув?
— Та яке там «штовхнув»? — сердячись на загальну безглуздість, вигукнув Іван, — такого і штовхати не треба!
Він такі штуки може виробляти, що тільки тримайся!
Він заздалегідь знав, що Берліоз потрапить під трамвай!
