Гість довго сумував та сіпався, але нарешті заговорив:
— Бачте, яка дивна історія, я тут сиджу з тієї ж причини, що і ви, саме через Понтія Пилата, — тут гість лякливо оглянувся і сказав: — Справа  у тому, що рік тому я писав про Пилата роман.
— Ви письменник? — з цікавістю запитав поет.
Гість потемнішав обличчям і пригрозив Івану кулаком, потім сказав:
— Я —  Майстер, — він став суровим і вийняв з кишені халата зовсім засалену чорну шапочку з вишитою на ній шовком буквою "М".
Він одягнув цю шапочку і показався Івану в профіль і в фас, щоб довести, що він Майстер.
— Вона своїми руками зшила її мені, — таємничо додав він.
— А яке ваше прізвище?
— У мене немає більше прізвища, — з похмурим настороженням відповів дивний гість, — я відмовився від нього, як і взагалі від усього в житті.
Забудьмо про нього.
