Та ж погана посмішка спотворила обличчя Левія, і він сказав:
— Ні, тому що ти будеш мене боятися.
Тобі не дуже-то легко буде дивитися мені в обличчя після того, як ти його вбив.
— Мовчи, — відповів Пилат, — візьми грошей.
Левій заперечливо похитав головою, а прокуратор продовжував:
— Ти, я знаю, вважаєш себе учнем Ієшуа, але я тобі скажу, що ти не засвоїв нічого з того, чого він тебе вчив.
Бо якби це було так, ти обов'язково взяв би у мене що-небудь.
Май на увазі, що він перед смертю сказав, що він нікого не звинувачує, — Пилат значно підняв палець, обличчя Пилата сіпалось.
— І сам він неодмінно взяв би що-небудь.
Ти жорстокий, а той жорстоким не був.
Куди ти підеш?
Левій раптом наблизився до столу, уперся в нього обома руками і, дивлячись палаючими очима на прокуратора, зашепотів йому:
