Двері відчинились і скуйовджена, гола та з повною відсутністю ознак алкоголю жінка з божевільними очима забігла до кімнати і простягнула руки до Маргарити, на що та величаво відповіла:
— Тебе прощено.
Не будуть більше подавати хустку.
Стало чути викрик Фріди, вона впала на підлогу навзнак і простягнулась хрестом перед Маргаритою.
Воланд махнув рукою, і Фріда зникла з поля зору.
— Дякую, прощавайте, — мовила Маргарита і піднялась.
— Що ж, Бегемоте, — промовив Воланд, — не будемо наживатись на вчинку непрактичної людини у святкову ніч, — він повернувся до Маргарити, — отже, це не рахується, адже я нічого не робив.
Що ви хочете для себе?
Запала мовчанка, і перервав її Коров'єв, який прошептав на вухо Маргариті:
— Алмазна донно, цього разу раджу вам бути більш поміркованою!
Бо фортуна може і висковзнути!
— Я хочу, щоб прямо зараз, цієї ж миті, мені повернули мого коханця, Майстра, — сказала Маргарита, і її обличчя звела судома.
