— Прошу вибачення, Олексію Семеновичу! - сказав інженер, прижимаючи руку до серця.
— Я негайно пртйму міри і всі ваші найменші побажання будуть виконані найкращим і найшвидшим способом.
— Ну, добре, ступай.
Інженер поклонився, пішов назад усе в нахиленому положенні і зник за дверима.
Востаннє сверкнувши фальшивими бриліантами на сорочці.
