Так, це був безперечно головний.
Він сів на стільчик,а всі інші залишились стояти.
一 Лікар Стравінський, 一 відрекомендувався чоловік, який сів на стілець, Іванові і подивився на нього приязно.
一 Ось, Олександре Миколайовичу, 一 тихо хтось  з акуратною борідкою і подав головному повністю списаний лист паперу Івана.
"Цілу справу завели", 一 подумав Іван.
А головний у той час швидко пробіг очима лист паперу, пробурмотів: "Так, так.." І перекинувся з навколишніми декількома фразами маловідомою мовою.
"Латинню, як Пилат, розмовляє...",  一 сумно подумав Іван.
І тут одне слово заставило його здригнутися, і це було слово "шизофренія" 一,шкода, вже вчора сказане проклятим іноземцем на Патріарших озерах, а сьгодні повторене тут професором Стравінським.
"І навіть це знав", 一 тривожно подумав Іван.
Головне, очевидно, поставив собі за правило погоджуватися з усіма і радіти всьому незалежно від того, що йому не говоритимуть його оточує,  і підкреслювати це словами: "Неперевершено,неперевершено..."
