Після цього допили вино й африканці прибрали зі столу страви, залишивши на ньому фрукти й глечики.
Знову ж таки жестом прокуратор видалив слуг і залишився зі своїм гостем один під колонадою.
— Так, — заговорив неголосно Пилат, — що можете ви мені сказати про настрій у цьому місті?
Він мимоволі звернув свій погляд туди, де за терасами саду, знизу, догорали й колонади, й плоскі покрівлі, поглинаються останнім промінням.
— Я припускаю, прокураторе, — відповів гість, що настрій у Єршалаїмі тепер задовільний.
— Так що можна ручатися, що безлад більше не загрожує?
— Ручатись можна, — ласкаво поглядаючи на прокуратора, відповів гість, — лише за одне в світі — за міць великого кесаря.
— Так пошлють йому Боги довге життя, — негайно підхопив Пилат, - та загальний світ.
— Він помовчав та продовжив: — Так що ви вважаєте, що війська тепер можна відвести?
