Термінологія
Станом на зараз більшість тематичних джерел розрізняє три типи “штучного інтелекту”:
Вузький
Широкий, або людський
Надлюдський
Штучний інтелект 2 та 3 типів є предметом теоретичних досліджень та надалі згадуватись не буде. Вузьким штучним інтелектом, або системою з елементами штучного інтелекту, називають систему з когнітивними функціями, — типу розпізнавання зображень, звуків та, ширше, шаблонів у вхідних даних, — створену за допомогою машинного навчання.
На противагу традиційним системам, які програмуються вручну, машинне навчання дещо схоже на людське у тому сенсі, що базується на застосуванні великої кількості навчальних прикладів.
Надалі у тексті такі системи називатимуться когнітивними.
Поточні досягнення
Сучасні когнітивні системи вже демонструють надлюдські можливості на таких вузьких, але важливих задачах, як керування технологічними процесами (наприклад, газовими турбінами), розпізнавання зображень, машинний переклад, ігри.
Як наслідок, їх використовують у сучасних зразках робототехніки, в автоматизації логістичних центрів, у автономних автомобілях, а також нових та перспективних автономних системах озброєння.
При цьому підхід до створення когнітивних систем методом машинного навчання демонструє високу якість результатів при значно нижчій, ніж за ручного програмування, ціні.
Прогноз
За 10 років до 90% нових програмних систем буде навчатись, а не програмуватись, тому інженерна спільнота вже називає машинне навчання “новим струмом”.
Сталий швидкий прогрес когнітивних систем призведе до появи нового типу геополітики. Викликані ним перетворення у економіці та військовій справі створять нестабільності на національних та міжнаціональних рівнях, які примусять уряди діяти:
Політика у галузі штучного інтелекту стане найважливішим компонентом урядової політики, виникне тематичний протекціонізм.
Ключові країни долучаться до “гонки озброєнь”, виникне протекціонізм: підтримка та захист національних чемпіонів від поглинання іноземними компаніями, залучення талантів з інших країн.
“Гонка озброєнь”, яка вже почалась, прискорить створення узагальненого штучного інтелекту
Види нестабільності
Технологічна
Застосування когнітивних систем у наукових дослідженнях та інженерних розробках суттєво підвищить їхню швидкість та ефективність. Зростання швидкості наукових досліджень та використання їхніх результатів у наступних дослідженнях потенційно може створити цикл із позитивним зворотним зв’язком, який надасть країні-бенефіціару або групі таких країн критичну технологічну перевагу.
Військова
Когнітивні системи вже зараз дозволяють, за наявності достатньої кількості потрібних навчальних даних, створювати автономні зразки озброєння, такі як автономні кулемети, контрснайперські системи або протитанкові комплекси. Прогрес у напрямку ігор з неповною інформацією, — типу Dota2 або StarCraft, — буде використаний для створення автономних командних центрів, здатних ефективно керувати підрозділами та з’єднаннями у військових конфліктах будь-якої інтенсивності.
Набуття критичної технологічної переваги буде використано для аналогічного набуття та закріплення військової переваги.
Економічна
Потенційним наслідком технологічної переваги, а також безумовного використання когнітивних систем приватним сектором, призведе до поява нових глобальних надвисокодохідних компаній, штабквартири яких будуть розташовані у конкретних країнах, — т.зв. “національних чемпіонів”. Вже наявними прикладами таких “чемпіонів” є Baidu (Китай) та Goole (США). Одночасно з подальшою появою таких компаній будуть знищені мільйони традиційних робочих місць, таких як кухарі, таксисти, водії вантажівок, etc.
Як наслідок, країни, не здатні оподатковувати своїх "чемпіонів", потребуватимуть постійної фінансової допомоги від країн, які будуть здатні, для підтримання своєї соціальної сфери.
Слід зазначити, що динаміка знищення робочих місць у різних країнах буде різною і визначатимуть багато факторів, зокрема:
Існуючий набір провідних індустрій
Рівень автоматизації у цих індустріях
Поточна вартість праці
Готовність людей та економіки в цілому до переформатування
Політична
Посилення фінансової залежності неуспішних країн означатиме зовнішнє керування та втрату можливості проводити власну зовнішню політику, що призведе до суттєвого зменшення кількості центрів прийняття рішень з одночасним збільшенням їхнього глобального впливу.
“Гонка озброєнь”
Провідною країною у галузі когнітивних систем є США. При цьому деякі інші країни вже усвідомили ризики описані вище та прийняли національні стратегії розвитку когнітивних систем та, ширше, штучного інтелекту.
Нижче приведено короткий список найцікавіших, з точки зору автора, подій цієї “гонки озброєнь”:
2014. Китай створює “Великий фонд” для надолуження відставання у напівпровідниках.
2016. Адміністрація Обами публікує великий звіт щодо штучного інтелекту. Звіт читають та обговорюють у Китаї.
Уряд США витрачає 1.2 ярда на фінансування досліджень у галузі.
Через поразку Лі Седоля у матчі з AlphaGo китайська армія проводить слухання на тему “On the Game between AlphaGo and Lee Sedol and the Intelligentization of Military Command and Decision-Making”
Південна Корея інвестує 863 мільйони у розвиток штучного інтелекту
Незважаючи на спротив уряду Німеччини, Китай купує виробника промислових роботів Kuka.
2017. AlphaGo Zero перемогла китайського чемпіона 3–0. Пряму трансляцію у Китаї заборонили.
Китай заявив про намір стати світовим лідером у ШІ до 2030.
Пентагон почав блокувати передачу ШІ-технологій китайським компаніям.
CIFUS (Committee on Foreign Investment in the United States) почав блокувати купівлю американських компаній іноземними. У першу чергу китайськими. Крім цього, CIFUS заблокував купівлю китайцями Aixtron, німецького виробника чипів, що використовуються в американських системах озброєння.
2018. Франція заявила, що придбання французьких компаній, які працюють у галузі штучного інтелекту, буде можливим тільки після схвалення урядом.
Франція об’явила про план інвестувати 1.5 ярда у ШІ-проєкти протягом 4 років.
Штати заблокували купівлю Qualcomm китайцями.
Британія об’явила про план інвестувати 600 мільйонів фунтів у ШІ-проєкти.
Єврокомісія планує інвестувати 20 ярдів у ШІ-проєкти до 2020.
Штати розробили механізм блокування ділових партнерств американських та китайських компаній у галузі ШІ.
Південна Корея збільшує інвестиційний план до 2.2 ярда.
2019. Компанія Cerebras Systems (США) презентувала надвеликий “повновафельний” чип для машинного навчання, за допомогою якого можна вчити складніші моделі за менший час.
Компанія Google заявила про досягнення “квантової переваги”, яка буде використана, зокрема, і для створення когнітивних систем нового покоління.
США
Лідерство США у галузі когнітивних систем обумовлене багатьма факторами, зокрема, відкритістю внутрішнього ринку до інновацій, традиційно потужними математичною та інженерними школами, величезними об’ємами накопичених даних, а також лідерством у галузі напівпровідників, яке забезпечує обчислювальні можливості, необхідні для машинного навчання.
Китай
Серед країн, які вже усвідомили потенційні загрози розвитку когнітивних систем, Китай є автором найагресивнішої та амбітної стратегії, прийнятої до виконання урядом, яка передбачає перетворення Китаю на лідера у галузі до 2030.
Для реалізації стратегії Компартія Китаю застосовує весь спектр заходів впливу аж до ручного керування нібито незалежними комерційними компаніями, зокрема:
Уряд Китаю має прямий вплив на основні китайські компанії, що працюють у галузі ШІ: “1% спеціальних керівних акцій”.
Вкладено 2 мільярда у ШІ-парк у Бейджингу
Створено “Великий Фонд”: пакет інвестицій, спрямованих на подолання відставання від США у галузі напівпровідників.
Через керівні акції уряд фокусує компанії на певних напрямках: Tencent — комп’ютерний зір для медичних досліджень, Baidu — автономні машини.
Усвідомлена важливість даних та введені обмеження на їхній експорт: дані, що експортуються, підлягають перегляду.
Залучення спеціалістів з-за кордону, зокрема прямими грошовими переказами американським університетам за відкриття філій на території Китаю із переїздом професури.
Активне інвестування у ШІ-стартапи у всьому світі. Так, у 17-му році половина інвестицій у тематичні стартапи була китайською.
Одним із наслідків стратегії є суттєве збільшення китайських дослідницьких робіт на тематичних конференціях, у першу чергу з проблем розпізнавання облич.
Компоненти національних політик
Аналіз стратегій більшості країн, які вже прийняли відповідні програми, виявляє наступні компоненти:
Прямі інвестиції у дослідницькі проєкти та наукові інститути;
Участь у встановленні глобальних стандартів та регуляцій так, щоб технології розвивались у бажаному напрямку;
Непрямі інвестиції через дотування венчурних банків та фондів, що вкладають у галузь.
Прямі інвестиції у національні ШІ-компанії;
Купівля продуктів та послуги національних ШІ-компаній;
Блокування придбання національних компаній міжнародними гравцями;
Блокування зарубіжних інвестицій у національні ШІ-компанії;
Блокування співпраці ключових ШІ-компаній з іноземними гравцями;
Важливо відмітити, що перед знищенням робочих місць на глобальному ринку національні чемпіони спочатку повинні знищити їх вдома.
