Про велосипедистів на дорогах.
Сам чимало їжджу останнім часом. Дороги старанно уникаю і за можливості їду тротуаром (так, я знаю, що це порушення ПДР, але я неймовірно культурно себе поводжу і винним себе не вважаю).
Жодного разу не зустрічав агресії зі сторони нікого з інших учасників.
Водночас, я б не сказав, що у велосипедистів немає прав, проблема трохи глибша: у нас, велосипедистів, просто не існує як категорії учасників руху.
Судіть самі — ПДР: до 7 дозволяється їздити на велосипедах по тротуару, після 14 — по дорогах. ну тобто між 7 і 14 велосипедистів взагалі бути не може. Правило майже напевно скопійовано з якоїсь європейської країни, де розвинена мережа велодоріг і є альтернатива.
Вимоги до велосипедистів дуже правильні, але водночас дуже відірвані від реальності.
Велодоріжок практично немає. Я щасливий "власник" однієї з небагатьох в Києві, на Заболотного. І тут піднімається ще одна величезна проблема, бо для всіх велодоріжка — це просто ще одна дорога – причому без жодних ознак поваги до інших. Повірте, те, що витворяють поодинокі велосипедисти на дорогах, навіть близько не нагадує те на велодоріжках. на днях була епічна історія, коли в місці, де велодоріжка проходить мимо гаражного кооперативу, його працівники відкрили ворота, які повністю перекрили доріжку і пів дня із задоволенням їх фарбували, на зауваження жодним чином не реагуючи — Велодоріжка? Ні, не чули. А це що таке?
Чи ведуть себе велосипедисти як козли? Ну, також скоріше ні, просто у нас в цілому в суспільстві не прийнято думати. Якби водіїв без курсів і нервів випускали на дорогу, було б значно веселіше, у велосипедистів хоч трішки інстинкт самозбереження працює (хоча не завжди).
Тому “плач Ярославни” щодо всесвітньої образи велосипедистів не поділяю. Їх просто поки надто мало, щоб вони стали глобальною проблемою, - першопроходцям завжди найвеселіше. Водночас і не поділяю думки, що проблема виникла на рівному місці, питань справді багато, і вони будуть лише збільшуватись з часом, завдяки карантину і загальним трендам у світі і в державі.
Що б я робив, якби раптом став диктатором і захотів зробити всім добре?
Обов’язкове отримання прав на користування велосипедом для велосипедистів, які рухаються проїжджою частиною. вправляння мізків за порушення правил, в тому числі з освітленням велосипеда. Водночас жорстке вправляння мізків водіям, які дозволяють собі хамське поводження стосовно велосипедистів.
Відкриття тротуарів для велосипедистів із чітко прописаними правилами руху. Дуже жорстке обмеження швидкості, обов'язкові звукові сигнали, пішохід завжди правий, тощо. Це все одно відбувається, але не регульовано, просто давайте будемо з собою чесними і спробуємо навести лад.
Підтримка адекватних велоасоціацій, які займались би просвітництвом і розвитком культури, а не бездумними мітингами з вимогами невідомо чого.
Створення мережі велодоріжок, врахування потреб велосипедистів. Можливо, для цього треба ввести якийсь аналог акцизу на велосипед чи платні велодоріжки.
