УКУ – перший університет в Україні, який на інституційному рівні впроваджує освітній підхід Service Learning — «Суспільно орієнтоване навчання».


Освіта сьогодні — це щось більше, ніж просто передача знань. Це — вплив, який здійснює навчальний заклад на громади та країну загалом. Існує великий запит на посилення цієї взаємодії, а отже — на освітній підхід, спрямований на формування академічних знань, практичних навичок та відповідального ставлення через вирішення проблем у громаді і спільно з громадою. У світі цей підхід відомий під назвою Service Learning (далі — S-L). Український католицький університет офіційно став першим університетом у нашій країні, що увійшов до світової спільноти S-L та в межах своєї нової Стратегії УКУ-2025 «Університет, який служить» розпочинає впровадження цього формату навчання під назвою «Суспільно орієнтоване навчання».

Що таке суспільно орієнтоване навчання (Service Learning) і для чого це потрібно навчальним закладам та громаді?

У межах S-L студенти засвоюють освітні стандарти через вирішення реальних проблем у своїй громаді. Освітній підхід S-L («суспільно орієнтоване навчання») мотивує студентів до більшої залученості у життя суспільства, а громадські організації, натомість, отримують реалізований проєкт, який, за інших обставин, може коштувати чимало.

Згідно з даними Інституту Service Learning of California State University Monterey Bay грошовий еквівалент S-L послуг у округах Санта-Круз, Сан-Беніто та Монтерей за 2017-2018 роки складає 3,3 мільйона доларів. Тож вплив здійснення S-L проєктів цілком конкретно вимірюється фінансово.

Практика S-L з’явилася набагато раніше, ніж сам термін, однак у різних країнах назва S-L адаптована по-різному,  в залежності від історичного та культурного контексту: Education Solidaria, Community Learning, Solidarity Learning, Civil Engaged Learning, Uczenie się poprzez zaangażowanie тощо. В Україні суть освітнього підходу S-L окреслена назвою «Суспільно орієнтоване навчання», що поєднує в собі вплив, залученість та відповідальність.

«Ми не зможемо змінити світ, якщо не змінимо підходи до навчання», – папа Франциск

Як стверджує Ніевес Тапія, керівниця провідного Центру S-L У Латинській Америці CLAYYS: «Деякі університети вважають, що їхнє основне завдання — досягти академічної майстерності. Ми ж переконані, що основне завдання навчальних закладів — служити людям, а академічні успіхи — це найкращий інструмент для таких цілей. S-L — це те, що робить Університет релевантним 21 століттю».

Цікавий факт: Під час апартеїду у Південній Африці елітні («білі») університети здійснювали S-L активності. Після приходу Нельсона Мандели відбулися реформи вищої освіти, але S-L — єдине, що залишилося незмінним, а з часом все більше розвивається і набуває популярності.

Як працює суспільно орієнтоване навчання?

Послуги та підтримка громадам, як ми знаємо, вже багато років є частиною освітніх систем, зокрема і в УКУ. Але що піднімає суспільно орієнтоване навчання на наступний рівень — це те, що воно поєднує служіння громаді з різноманітним академічним навантаженням, оцінкою та рефлексією, що зазвичай спостерігається при проєктному навчанні.

Основні компоненти S-L:

реальна проєктна робота спільно з громадою і для громади;
активне залучення та лідерство студентів упродовж проєкту;
навчальний контент (навчальний план, дослідження, практичні завдання) – обов’язково підв’язаний під соціальні активності.
Важливо розуміти, що S-L це не благодійність чи волонтерство, а соціальна зміна.

Помилково вважати, що S-L — це вертикаль, де зверху є ті, що допомагають, а внизу — ті, що отримують цю допомогу. S-L — це горизонталь, і, що важливо, це не для громади, це спільно з громадою.

Ідея суспільно орієнтованого навчання перегукується з думками Митрополита Андрея Шептицького, у тому сенсі, що не варто кожен раз людині подавати горня з водою — треба показати їй шлях до озера. Так само й у співпраці з громадою: якщо не даєте їй повноважень створювати ініціативи — вона так і буде пасивно чекати від вас «горнят із водою», роками.

Культурні особливості. Цікавий приклад.

При здійсненні S-L проєктів, важливо враховувати не тільки потреби громади (які здаються очевидними), потрібно зважати на культурні особливості.

До прикладу, у межах S-L проєкту в бідному поселенні Аргентини група студентів придумала полегшений спосіб прання: з нагріванням води завдяки сонячним панелям. Однак жінки з цього поселення не дуже зраділи цьому проєкту. Вони зізналися, що для них прання — це ціла традиція: піти до річки, вийти з дому і прогулятися з подругами, поспілкуватися… Тобто прання для них не було тягарем, а навпаки — приносило певну радість, про що й не здогадувалися S-L проєктні менеджери.

Висновок: ми маємо давати можливість нашій спільноті нас учити навзаєм.

Чи потрібно це взагалі студентам?

Опитування у США показали: 80-90% студентів відзначили здобутий навик по-іншому дивитися на соціальну справедливість, змотивовані толерувати думки інших (які відрізняються від власних), мають більше знань та вміння відстоювати права людини. 75% студентів у Латинській Америці зізнаються: добре, що S-L був обов’язковим (хоч на початках вони могли сприймати це без ентузіазму).

Перевага цього формату навчання у тому, що воно дозволяє використати набуті знання під час аудиторних занять — на практиці. Суспільно орієнтоване навчання — це “+” у резюме, а під час співбесіди з роботодавцем студенти зможуть розповісти про свій перший професійний досвід.

А для викладачів — це додаткове навантаження?

Суспільно орієнтоване навчання здебільшого передбачається, як частина академічного курсу, а не додаткове навантаження.

Цінність для викладача:

– курс набуває доданої вартості (прикладного характеру та користі для громади), а також привабливості для студентів;

– збільшується соціальний капітал (зв’язки з організаціями, профільними спільнотами, експертами у певних сферах);

– особиста участь у творенні суспільних змін та впровадженні інноваційних підходів до викладання.

Важливим є питання додаткової мотивації студентів та викладачів, механізми роботи з громадськими організаціями, владою міста чи області. В УКУ створена робоча група, яка над цим працює, а також займається інституалізацією підходу в цілому. У перспективі також залучення бізнесу, налагодження міждисциплінарної взаємодії між різними факультетами УКУ; творення S-L середовища в Україні та у Східній Європі загалом.

ТЕКСТ 2

Місяць суспільно орієнтованого навчання в УКУ

Український католицький університет разом із міжнародною спільнотою Service Learning другий рік поспіль працює над упровадженням та поширенням моделі суспільно орієнтованого навчання. Це відомий у світі інноваційний освітній підхід, покликаний підвищити громадську залученість студентів і викладачів, а також творити позитивні суспільні зміни у процесі навчання. Пам’ятаючи, що УКУ — невеликий університет, націлений на великий суспільний вплив, ми продовжуємо працювати над розвитком нашої країни через розвиток нових підходів у навчанні, ціннісні партнерства і синергійну взаємодію. А тому запрошуємо спільноту УКУ приєднатися до серії подій у межах проєкту “Місяць суспільно орієнтованого навчання в УКУ” упродовж листопада-грудня 2020, організованого спільно з провідним латиноамериканським Центром Service Learning — CLAYSS.

Оскільки УКУ — перший університет в Україні, який впроваджує модель Service Learning на інституційному рівні (згідно зі Стратегією УКУ-2025), ми готові ділитися здобутим досвідом, методологією та кращими практиками, водночас черпаючи нові знання та натхнення від міжнародних партнерів.

В Україні з лютого 2019 року обговорюється концепція “університету XXI століття”, яка передбачає всебічну автономію закладу вищої освіти та більш тіснішу співпрацю з іншими університетами, громадою, підприємцями тощо. Концепція передбачає цілеспрямовану залученість університету у життя громади та демонстрацію власної цінності через діяльність у цій громаді.

Український католицький університет, як університет, який служить, є саме тим “залученим університетом” (engaged university) та активно працює над освітнім підходом “навчання (learning) через служіння (service)”, запрошуючи і спонукаючи викладачів та студентів до занурення у суспільне життя.

“15 жовтня цього року Папа Франциск проголосив Глобальний пакт про освіту (Global Compact on Education), відштовхуючись від переконання, що “освіта — це акт творення надії”. Святіший Отець запросив католицькі освітні установи і зокрема 1750 католицьких університетів, де навчається 11 мільйонів студентів, долучитися до цього пакту. Особливу роль у трансформації освіти у “творця братерства, миру, справедливості” він відводить для суспільно орієнтованого навчання, про яке є пряма згадка у програмному документі. Папа називає суспільно орієнтоване навчання засадничим методом, за допомогою якого мають передаватися і здобуватися всі знання і всі навички. Він закликає доповнити освіту для служіння освітою як служіння. Саме цьому й слугує суспільно орієнтоване навчання” – ділиться перший проректор УКУ Тарас Добко.

Разом із нашими друзями та партнерами, організацією CLAYSS (Centro Latinoamericano de Aprendizaje y Servicio Solidario), ми розробили програму заходів, що дозволить викладачам УКУ практикувати суспільно орієнтоване навчання для покращення студентами своєї академічної діяльності та успішності завдяки вирішенню конкретних проблем локальної громади.

Цілі програми:

Викладачі УКУ вивчать ключові концепції, теоретичні та педагогічні підходи, міжнародний досвід Service Learning (суспільно орієнтованого навчання): чітке розуміння переваг, можливостей, міждисциплінарних проєктів.

Освітяни УКУ пройдуть тренінг із дизайну суспільно орієнтованого курсу та проєкту, навчаться планувати нові практики для розвитку СоН і залучення до цього інших установ.
Викладачі УКУ знатимуть, як використовувати необхідні інструменти для проєктування, розробки та оцінки проєктів СоН, ознайомляться з інструментами залучення громади до суспільно орієнтованого навчання.
 УКУ стане надійним партнером та ресурсним хабом для українських навчальних закладів щодо СоН у вигляді Центру розвитку компетенцій СоН та буде поширюватиме педагогіку суспільно орієнтованого навчання серед широкої аудиторії у Львові та Україні загалом — залучаючи інші ЗВО й загальноосвітні школи, та пропонуючи навчальні курси для вчителів, громадських партнерів (недержавних, релігійних та муніципальних організацій).
Під час “Місяця суспільно орієнтованого навчання в УКУ” буде нагода довідатись про подальші плани Університету щодо впровадження СоН, а також про можливості та ресурси для викладачів УКУ, які сприятимуть їм в інтеграції підходів СоН у їхню викладацьку й дослідницьку діяльність.
