“Фелікс Австрія” — другий роман сучасної української авторки Софії Андрухович, виданий у 2014 року у "Видавництві Старого Лева".
Обставини знайомства із даною працею: проходження курсу “Сучасна література” на першому році навчання на програмі “Філології” УКУ.
Думка літературних критиків: один із найкращих романів сучасної української літератури.
Що приваблює?
Досить цікава назва, що акцентує на сприйнятті австро-угорського хронотопу як «щасливого» й благополучного.
Вибір назви, мабуть, завжди неймовірно трепетна справа для автора твору й згодом розгадування цієї передісторії — забавка для реципієнта (читача): батько Юрій Андрухович запропонував назву з девізу Австро-Угорщини Bella gerant alii, tu felix Austria, nube (нехай воюють інші, а ти, щаслива Австріє, укладай шлюби) й гуртожиток, де жила Софія, починаючи працювати над романом, мав назву “Фелікс”, тобто ми можемо зробити висновок, що це було щасливе перебування й загалом період у житті авторки.
Крім цього, особисто для мене цікавим стало використання Софією Андрухович методу зображення історії частини до цілого, себто їй вдалось зобразити епоху крізь часопростір звичайного, провінційного містечка на кресах Австрії кінця XIX — початку XX століття Станіславова.
Задля відчитування культурних кодів читача обов’язково зацікавить й привабить багата й різноманітна лексика, влучне й широке використання галицьких діалектизмів, які розкривають колорит міста. Це своєрідна мапа, яку лишень хочеться чимшвидше відкрити, дослідити й скористатись для відкриття якихось нових, незвіданих місцин.
Детективна лінія у тексті: відкриття Стефою того факту, що одружений греко-католицький священник  має таємний роман із так само одруженою Аделею.
Дружба народів. У “Фелікс Австрія” безконфліктно співіснує цілий букет етносів — українці, поляки, євреї, німці...
Чому ключовий? Шлях до вирішення проблеми сучасної прози української літератури.
