ЗАВЖДИ НАЙБЛИЖЧІ У ВСІ ЧАСИ: РОДИНА МАРКІЯНА ШАШКЕВИЧА — ДРУЖИНА ЮЛІЯ ТА СИН ВОЛОДИМИР.

Есе до 209-річчя уродин Маркіяна Шашкевича (06.11.1811-07.06.1843)

Родинний затишок у колі сім’ї не виникає сам й створюється завдяки постійній наполегливій праці її членів. У складні часи, почасти поневірянь, саме родина Маркіяна Шашкевича — дружина Юлія та син Володимир — завжди залишалася фундаментом для волелюбної душі Будителя.
Завершивши навчання у Львівському університеті на філософських студіях та Львівській духовній семінарії, сформувавши «Руську Трійцю», оприлюднивши у 1837 геніальний альманах «Русалка Дністрова» й розпочавши священницьку службу, — лиш після цих значимих життєвих подій Маркіян Шашкевич приймає рішення про створення родини. І у лютому 1838 року М. Шашкевич одружується з Юлією Крушинською, як писали газети того часу, «з найвродливішою жінкою в Галичині» із с. Деревня Жовківського повіту. Дружина Юлія із чоловіком Маркіяном пройшла увесь його земний шлях, також розділила нелегку долю свого чоловіка, смерть першої дитини і подальшу турботу про сина Володимира.
Про світлі та теплі почуття подружжя, взаємність у родині свідчать слова, які Маркіян присвятив дружині Юлії в одному із найліричніших віршів:

Чи знаєш, серце, чим є твій цілунок? — 
То крапелина для грудей стражденних,
Для бджілки — цвіту запахущий трунок,
Солодка розкіш неба — для блаженних!

Син Володимир (07.04.1839-16.02.1885) у подружжя народився в с. Нестаничі на парафії батька о. Маркіяна Шашкевича. Згодом став високоосвіченою особистістю того часу, закінчивши Львівський і Віденський університети. У Володимира змалку сформувалась потреба служіння українству — плекав рідне слово, видавав літературні часописи “Вечерниці” (1862— 1863), “Русалка” (1866), писав публіцистику, перекладав Гейне, ін. 1863 року опублікував поетичну збірку “Зільник”. Про здібності Володимира Шашкевича свідчать, зокрема, й такі обставини, що його твори неодноразово були покладені на музику популярними композиторами М. Вербицьким і В. Матюком.
Володимир, маючи згадку про батька тільки з періоду раннього дитинства, шанобливо ставився до пам’яті та спадщини Маркіяна Шашкевича, збирав, зберігав і розповсюджував матеріали про нього. Особливо яскравою є присвята батькові:

Батьку рідний, соколоньку, ти руський співаче!
Та чи чуєш, яку ворон пісню тобі кряче?
Батьку рідний, хоть раз бо ще глянь з-поза могили!
Хоч раз зведи головоньку, хоч раз обізвися,
Щоб від голосу твойого вороги стряслися!

… У своїй нетривалій діяльності та в творчості Маркіян Шашкевич сповідував, звертав і приділяв увагу людським взаєминам, відданості, любові й був переконаний прихильник традиційного українського родинного затишку із глибоким бажанням самопосвяти для близьких та людей оточення. Шануймо, пам’ятаймо!

Євгеній Захарчук
(проєкт Інституту Маркіяна Шашкевича, ГО «УКРАЇНА-ЄВРОПА-СВІТ»)

Фото 1: Дружина Маркіяна — Юлія Крушинська — у похилому віці.
Фото 2: Володимир Шашкевич — син Маркіяна.
