У ході вільного асоціативного експерименту було опитано 20 осіб, які представляють різні статі, вікові та соціальні категорії, регіони та інше. Двадцятьом респондентам було запропоновано написати асоціації, які викликають такі слова:

акторка, амбасадорка, асистентка, бармен, боксер, борчиня, букмекерка, викладач, депутатка, дизайнер, диспетчер, інкасаторка, курсантка, ліснича, льотчиця, медсестра, металургиня, покоївка, прибиральниця, тренер, фотографеса, художниця, шефиня, ювелірка.

Принцип добору слів — 6 “звичних” фемінітивів, 7 іменників-назв професій, які граматично належать до чоловічого роду, 12 “незвичних”(що не вважаються частовживаними) фемінітивів.
Джерело “незвичних” фемінітивів —“Словничок фемінітивів для прес-офіцерів та прес-офіцерок територіальних управлінь Державної служби України з надзвичайних ситуацій”, Київ 2018.

Респонденти дали слова-реакції на слова-стимули: всього нараховано 635 слів-реакцій.
Варто зазначити, що 3 респонденти не мали бажання брати участь у експерименті. Саме вони не надали слів-реакцій на деякі слова-стимули.

У всіх реєстрових словах переважають синтагматичні асоціації.

Найкраще слова та власне експеримент сприймалися представниками вікової категорії від 19 до 25 років, тоді як найгірше — представниками найстаршої вікової групи — від 45 до 50 років. Якість сприйняття я визначаю як розуміння слова-стимула, відсутність питань на кшталт (цитую): “А що це значить?”, “А що тут писати?”.
