— Чи-то ми вже на полюсі? — запитав я в капітана, відчуваючи, як б'ється серце.
—Я цього не знаю. — відповів він. - Опівдні ми будемо на місці.
—Але чи сонце підніметься в цьому тумані? —сказав я, дивлячись у сірувате небо.
— Коли хоч трохи з'явиться, мені цього достатньо, — відповів капітан.

У десяти милях від Наутілусу, у напрямку півдня, на висоту двохсот метрів піднімався самотній острівець. Ми прямували до нього обережно, бо це море могло бути всіяне підводними каменями.

За годину ми дісталися того острівця. Дві години опісля ми закінчили тур. Він нараховував від чотирьох до п'яти миль руху по колу. Величезну землю розділяв вузенький канал. Континент, межі якого, можливо, ми не зможемо осягнути.
