Огляд на книгу “Гаррі Поттер і методи раціональності”
При першій зустрічі з Гаррі Поттером Дамблдор спалює дотла живу курку, професор Квірелл — найкращий в історії Гоґвортсу викладач захисту від темних мистецтв, а Драко Малфой стає вірним другом хлопчика-який-вижив. І це лише декілька сюжетних ліній одного з найкращих романів про Гаррі Поттера, який, як не парадоксально, написала не Джоан Роулінґ, а Елізер Юдковскі, вчений із Берклі, який  займається проблеми створення штучного інтелекту. Прояснімо від самого початку один важливий момент, щоб уникнути непорозуміння в майбутньому. Так, формально Гаррі Поттер і методи раціональності — це фанфік, однак мій язик ледве повертається назвати книгу, написання якої зайняло більше 5 років і яка у друкованому вигляді має розмір чотирьох середньостатистичних книжок — фанфіком. Отож, МР розповідають нам про альтернативну реальність, у якій Гаррі виховували хороші люблячі батьки. А тато хлопчика-який-вижив є Оксфордським професором, який привив Гаррі любов до науки та методів раціональності. Отже, коли Гаррі Джеймс Поттер-Еванс-Веррес отримує лист з Гоґвортсу і всі уявлення про основні закони науки йдуть коту під хвіст, Гаррі вирішує осягнути справжні закони науки, що пояснюють магію, а заодно підкорити світ та перемогти смерть. На шляху до вирішення цього непростого задачі Гаррі зустрічається з усіма класичними персонажами циклу. Однак, поведінка, думки і рішення хлопчика-який-вижив продиктовані в першу чергу раціональністю, що, однак, не виключає людяності, світла та добра. Вся книжка переосмислює історію Гаррі. Весело, але не без любові, іронізує над великою кількістю логічних та сюжетних промашок Роулінґ. Чого лиш вартує одна ідея збагачення за рахунок різниці курсів на золото у магічному та маглівському світах. Автор щедро оздоблює історію сумішшю наукових теорій, психологічних експериментів та соціологічних дослідженнь, які проводили реальні вчені, та майстерно вплітає все це в канву магічного світу та його реалій, що дозволяє 11-річному хлопчику-який-вижив робити немислимі до цього речі та здобувати силу, що справді може змінити всесвіт. При чому робить усе це Юдковскі неймовірно легко і захопливо. Книга, попри її не малий розмір, читається на одному диханні  і не відпускає вас ні на мить. Окремий плюс історії — це персонажі. Неймовірно харизматичний та не менш темний викладач захисту від темних мистецтв, який єдиний може зрозуміти та навчити юного генія Поттера. Маніпулятивний та неймовірно душевний Драко Малфой, що непомітно для самого себе переходить на світлу сторону. Северус Снейп, який чудово усвідомлює свою роль “злого зіллєвара у занедбаній мантії” і лінія якого демонструє чи не найкращий розвиток персонажа з великої літери П. Ексцентричний Дамблдор, за яким відверто плаче божевільня, принаймні на перший погляд, і на другий, і на третій, але не на четвертий. І таких персонажів тут безліч. Юдковскі вдало використовує всю спадщину Роулінґ і будує чудовий текст навколо так добре знайомого світу. Гумор та алюзії в тексті — це окрема тема для окремого огляду. Скажу лише, що сміятись ви будете довго і багато, а всі приховані в тексті пасхалки можна не знайти і після третього прочитання книги: Ендер і Гіперіон, Гуррен Лаганн і Наруто, Май літл поні та Мисливці за привидами. Це лише маленький список пасхалок, які видно навіть неозброєним оком. Варто зазначити, що алюзія на весь цикл романів про Гаррі Поттера, яку вдало будує Юдковскі, стосується не тільки персонажів подальших книжок, які то тут, то там виринають на сторінках книги, а й самого духу саги. Кожен наступний розділ ГПіМР стає все серйознішим і похмурішим. Автор піднімає все важливіші та цікавіші теми. Змістове навантаження стає все темнішим і все більше провокує на думки. Наприклад, Юдковскі багато часу приділяє темі геройства та того, хто ж насправді може себе назвати героєм. Отже, кому варто читати ГПіМР. В першу чергу усім фанатам Гаррі Поттера. Ви отримаєте улюблених персонажів, в улюбленому світі, але під зовсім іншим кутом і в зовсім іншому ракурсі. Також на книжку варто звернути увагу поціновувачам науки та любителям цікавих історій та фактів, пов’язаних із нею. Кількість концепцій, експериментів та гіпотез на квадратний сантиметр книжного листа просто зашкалює. В загальному я би оцінив книгу на 10 з 10 і додав резолюцію “Обов’язково для прочитання”. Тим, хто уже прочитав ГПіМР і шукає щось у тому ж дусі я би зробив дві наступні рекомендації. По-перше, це “Гра Ендера” Орсона Скотта Карда. Ще одна історія про хлопчика-генія, який використовує свої таланти не завжди у мирних цілях. Можна сказати, що ГПіМР — це духовне дитя циклу книг про Гаррі Поттера та роману Гра Ендера.  Друга рекомендація відходить книзі, що не раз згадується у самому ГПіМР — “Психологія впливу” Роберта Чалдіні. Ця уже класична книга з психології однозначно доповнить ідеї та приклади, які були викладені у ГПіМР. Прочитати Гаррі Поттера і методи раціональності українською ви можете за цим посиланням.
