"Як ся маєш в Нью-Йорку, Джиммі?"

"Норм. Працюю в одному з міських департаментів. Слухай, Бобе, давай підемо в одне знайоме місце, потеревенимо про старі добрі часи".

Двоє чоловіків пішли по вулиці пліч-о-пліч. Чоловік із Заходу, наповнений усвідомленням власного успіху, людина, що перебуває на піку кар'єри. Другий, запахнувши плаща, слухає з інтересом.

Вони підійшли до аптеки на розі, осяяній яскравим штучним світлом, і синхронно повернулися один на одного.

Чоловік із Заходу раптово зупинився та смикнув іншого за руку.

"Ти не Джиммі Велс, — сказав він. —Двадцять років — це довгенько, але недостатньо аби змінити ніс людини з римського на курносий".
