Певно що, найцікавіша людина в моєму житті — це я. Я знаю, що це означає. Мій психотерапевт також у курсі. Але що ж тут поробиш? Я кожен божий день спілкуюсь із собою, маю справу, сперечаюсь. І ще я постійно змінююсь, тому спостерігати за цим процесом не тільки цікаво, але і подекуди моторошно. Мені буде дуже не вистачати себе, після того як очі закриються в останній раз. Вважаю, що я навіть маю моральний (чи етичний?) дозвіл на таку думку. Тим паче, що мене попередили, що це ніхто не буде читати. Тож це буде моєю великою таємницею. {cк} Якщо ти це читаєш — мене наЇбали. Що ж тут поробиш? Таке зі мною також траплялось. Я перерахував свої речення, трошки порахував слова і з'ясувалось, що не вистачає трьох. Чи, може, більше? Обмеження — хто їх вигадав? Покидьок, ноу даут  
