Привід проскользнув на вулицю. Він вказав пальцем на двох людей, які зустрілися. Скрудж знову прислухався, сподіваючись почути роз’яснення.
Він прекрасно знав і цих чоловіків. Це були бізнесмени: дуже багаті та вельмиповажні. Він навіть подумав, що бути багатим, на їхню думку, — це лише справа бізнесу.
— Вітаю, — сказав один.
— Вітаю, — відповів інший.
— Що ж! — сказав перший. — Старий Скрудж нарешті помер, так?
— Я чув про це, — вторив інший. — Щось похолодало.
— Типово, як для Різдва. Гадаю, ти не катаєшся на ковзанах?
— Ні. Ні. Маю дещо обдумати. На все добре!
Та ні слова більше. Це була їхня зустріч, їхня розмова, та вони розійшлися.
