Розділ 3.
Поняття свідомого сну.
3.1. Усвідомлений та свідомо розпочатий сни.
 «Якщо інші навчились бачити
свідомі сни, то і я зможу
навчитися цього».
Ц. Грін
Є чимало людей, які про свідомі сни нічого не знають, але якби у них був такий шанс, вони б обов’язково його використали. Крім того, навіть через таку легку доступність до інформації свідомих снів, людям усе ще важко до них добратися. Порівняно невеликий відсоток людей затруднює себе хоча б замислитись над своїми снами, не кажучи вже про спроби досліджувати або використовувати їх, щоб досягнути позитивних змін у своєму житті. [9, с.5] Відомо, що кожна людина хоча б раз у житті переживала свідоме сновидіння, але вони не завжди розуміють, що це таке. Людина може і весь час потрапляти у нього, але не знати, як воно називається, які є факти, що свідчать про достовірність сну; вона боїться про це комусь сказати, тому що ті подумають, що людина божевільна, або просто не повірять їй. Тож що заважає людині значно покращити своє життя, хіба вона сама цього не хоче?
Стівен Лаберж у своїй книзі про свідомі сновидіння, порівнював їх із струмом: «Можна провести паралель зі струмом. Про нього знали ще греки, проте протягом тисячоліть воно вважалось дивиною. Наукові дослідження заклали фундамент дивовижного технологічного прогресу, і воно дістало безліч неочікуваних додаткових можливостей».
Свідомий сон (СС, з англ Lucid Dream, звідки абревіатура LD) — це сон, у якому особа розуміє, що спить. У свідомому сновидінні хід мислення, доступ до спогадів і ступінь контролю змісту сну може бути керований. У такому сні можливо контролювати свої дії, впливати на навколишній світ та подальший розвиток сюжету сновидіння. Інші назви свідомого сновидіння — ясний сон, усвідомлений сон, контрольований (керований) сон, творчий (бажаний) сон, прозорий сон, сон знання. Їх неможливо повноцінно обговорювати поза зв’язком з іншим типом переживань, відомими як «досвід поза тілом». При такому досвіді, як воно і видно із самої назви, людина сприймає себе окремо від свого фізичного тіла, а те, що відбувається — з нової точки зору. Людина здатна бачити своє фізичне тіло, яке може знаходитися в несвідомому стані, так і продовжувати свою буденну діяльність. У новому фокусі свідомості вона може як асоціювати, так і не асоціювати себе з копією тіла. Переживання такого типу бувають у дуже різних ситуаціях, більшість з яких виникає спонтанно на тлі стресу, нещасного випадку чи хвороби. Людині здається, ніби вона бачить той самий «світ», що зазвичай. Однак інколи «поза тілом» спостерігаються речі, відмінні від реальності.
Існують два докази, які переконують нас у тому, що свідомі сновидіння неможливо повноцінно обговорювати окремо від досвіду поза тілом.
Перший полягає в тому, що досвід поза тілом, із філософської точки зору, неможливо відрізнити від свідомих сновидінь. В обох випадках у спостерігача складається повне і самодостатнє поле сприйняття, в якому він розуміє, що знаходиться у стані, відмінному від реальності. У більшості спонтанних позатілесних переживань людині здається, що вона спостерігає своє фізичне тіло збоку, але це не створює вагомої відмінності позатілесних переживань і свідомих сновидінь. Зустрічаються(хоча і рідше) випадки, коли людина дивиться на своє тіло збоку в самому свідомому сні.
Другий доказ, що переконує нас у спільній природі цих двох феноменів, полягає в тому, що у людей, які намагалися мотивовано викликати подібні переживання і які записували свій досвід, часто зустрічається думка про тісний зв’язок між цими двома типами станів.
У такому випадку, як же відрізнити позатілесний досвід від свідомих снів?
1. Зазвичай позатілесні стани починаються, коли людина не спить, а свідомий сон, як правило, починається, коли людина бачить звичайний сон, або як тільки вона засинає. При цьому свідомий сон — перше, що вона бачить.
2. Хоча в обох випадках людина розуміє, що її сприйняття не таке, як у несплячому стані, в позатілесних досвідах вона часто припускає повний співпадіння свого сприйняття з реальністю, і каже, що бачила звичайний світ, але з іншого точки зору. В описах свідомих снів інколи точно відтворюються місця, знайомі спостерігачу, але значно менше стверджень про фізичну реальність того, що відбувається у сні.
3. У більшості випадків найбільш точні і живі уявлення про світ у нормальному стані асоціюються з позатілесним сприйняттям, в той час, як у свідомому сновидіння значно частіше присутні символічні чи фантастичні елементи, а його візуальні образи можуть бути розмиті або нечіткі.
4. Суб’єкти, які випробовували обидва стани, зазвичай стверджують, що позатілесні подорожі перевершуть свідомі сновидіння за такими критеріями: рівень контролю над ситуацією і рух у просторі, а також інтенсивність пережитих емоцій —радості, свободи, і т.д.
5. У позатілесному стані людині може здаватися, що вона взагалі не має тіла і знаходиться в положенні «безплідного спостерігача». Це нетипово для свідомих снів: тут людині уявляється, що вона володіє звичним фізичним тілом. Можливо, це означає, що у позатілесному стані, людина відчуває більшу свободу руху, ніж у свідомому сновидінні. Вона більше вільна від стереотипів, пов’язаних із рухом, і тому його ракурс спостереження рухається легко і швидко.
Існує також підвид свідомих сновидінь, який називається «досвідомі»; вони можуть розвинутись у свідомі, але можуть і не розвинутись. [5, глава 1, с.6-8].
