Вона зникла в якихось дверях, і тут же за нею почулися звуки биття посуду. З секретарської кімнати вибіг знайомий бухгалтер, завідувач першого сектору комісії, але був у такому стані, що бухгалтера не впізнав, і зник безслідно.

Вражений усім цим бухгалтер дійшов до секретарської кімнати, що була напередодні кабінетом голови комісії, і тут остаточно був вражений.

З-за зачинених дверей кабінету доносився грізний голос, який, безсумнівно, належав Прохорові Петровичу — голові комісії. «Розпікав, чи що, кого?» — подумав збентежений бухгалтер і, озирнувшись, побачив інше: в шкіряному кріслі, закинувши голову на спинку, нестримно ридаючи, з мокрою хусткою в руці, лежала, витягнувши ноги майже до середини секретарської, особистий секретар Прохора Петровича — красуня Анна Річардівна.

Все підборіддя Анни Річардівни було вимазане губною помадою, а по персикових щоках повзли з вій потоки раскисшей фарби.
