Римський постарався зобразити на обличчі усмішку, від чого воно зробилося кислим і злим, і вклонився з безмовним магом, що сидів поруч з котом на дивані. Рукостискання не було. Зате розв'язний картатий сам відрекомендувався фіндиректору, назвавши себе «їхній помічник». Ця обставина здивувало фіндиректора, і знову-таки неприємно: у контракті рішуче нічого не згадувалося ні про яке помічника.

Вельми вимушено і сухо Григорій Данилович поцікавився звалився йому на голову, картатого про те, де апаратура артиста.

— Алмазе ви наш небесний, найдорогоцінніший пане директоре, — деренчливим голосом відповів помічник мага, — наша апаратура завжди при нас. Ось вона! Енн, Цвейг, Дер! — і, покрутивши перед очима Римського вузлуватими пальцями, раптово витягнув з-за вуха у кота власний золотий годинник Римського з ланцюжком, який до цього був у фіндиректора в кишені жилета під застебнутим піджаком і з протягнутою в петлю ланцюжком.
