Бузкова спина здригнулася, але, ймовірно, випадково, бо не міг же іноземець зрозуміти те, що говорили по-російськи Коров'єв і його супутник.

— Кароші? - строго питав бузковий покупець.

— Світова, — відповідав продавець, кокетливо колупаючи вістрям ножа під шкірою.

— Кароші люблю, поганий — ні, — суворо говорив іноземець.

— Як же! — захоплено відповідав продавець.

Тут наші знайомі відійшли від іноземця з його лососиною до краю кондитерського прилавка.

— Жарко сьогодні, — звернувся Коров'єв до молоденької, червонощокої продавщиці і не отримав від неї ніякої відповіді на це. — Скільки коштують мандарини? — поцікавився тоді у неї Коров'єв.

— Тридцять копійок за кіло, — відповіла продавщиця.

— Все кусається, — зітхнувши, зауважив Коров'єв, — ех, ех ... — Він трохи ще подумав і запросив свого супутника: — Їж, Бегемоте.

Товстун узяв свій примус під пахву, опанував верхнім мандарином у піраміді і, тут же зі шкурою з'ївши його, взявся за другий.
