Зателефонувала стурбована дама, стала вимагати Римського, їй порадили зателефонувати його дружині, на що слухавка, заплакавши, відповіла, що вона і є його дружина і що Римського ніде немає. Розпочиналась якась нісенітниця. Прибиральниця вже всім розповіла, що, прийшовши в кабінет фіндиректора прибирати, побачила, що двері навстіж, ліхтарі горять, вікно в сад розбито, крісло валяється на підлозі і нікого немає.

Об одинадцятій годині увірвалась у Вар'єте мадам Римська. Вона плакала та заламувала руки. Василій Степанович абсолютно розгубився і не знав, що їй порадити. А о пів на одинадцяту прибула поліція. Першим ж і абсолютно резонним її питанням було:

— Що у вас тут відбувається, громадяни? У чому справа?

Команда відступила, виставивши вперед блідого і схвильованого Василя Степановича. Довелося називати речі своїми іменами і зізнатися в тому, що адміністрація Вар'єте, в особі директора, фіндиректора і адміністратора, пропала і знаходиться невідомо де, що конферансьє після вчорашнього сеансу відвезли у психіатричну лікарню і що, коротко кажучи, цей вчорашній сеанс був прямо скандальним сеансом.
