Моя улюблена страва  — це банальний хліб. Окей, не банальний, а щойно з пекарні, з хрусткою скоринкою, яку можна проломити пальцем і доколупатися до теплого, інколи ще липкого, м'якуша. Такий хліб я їла на вихідних, отримавши почесне завдання купити батон додому у першій пекарні нашого міста. З тих пір, свіжий хліб  — це моя слабкість, яку через стереотипи щодо стрункості дівочої статури, я можу собі дозволити нечасто. Люблю пекти хліб сама: невеликі булочки чи багети. І от у цьому випадку вже наїдаюся досхочу. Французькі багети, до речі,  — це справжня магія: борошно, вода, трохи солі і дріжджі, а який ефект. У Франції вони, звісно, найкращі, але і в Києві їх уже печуть незле. Особисто я раджу "Хлібний", але і у "Сільпо" вони хороші. Ось зараз вже ніч, а я згадала смак багета і шкодую, що не купила його сьогодні, не влаштувала собі гастрономічну подорож.
