Незалежно від повідомлення про Ялтинського самозванця, Варенуха знову взявся по телефону розшукувати Стьопу де попало і, звичайно, ніде його не знайшов. Якраз тоді, коли Варенуха, тримаючи в руках слухавку, роздумував про те, куди б йому ще подзвонити, увійшла та сама жінка, що принесла й першу блискавку, та вручила Варенусі новий конвертик. Поспішно вскривши його, Варенуха прочитав надруковане та свиснув.
— Що ще? — знервовано дригнувшись, запитав Римський.
Варенуха мовчки подав йому телеграму, і фіндиректор побачив у ній слова: "Благаю вірити кинутий Ялту гіпнозом Воланда повідомте карному розшуку підтвердження особи Лиходєєв".
Римський та Варенуха, торкаючись одне одного головами, перечитували телеграму, а перечитавши, мовчки витріщилися одне на одного.
— Громадяни! — раптом розгнівалася жінка, — розписуйтесь, а потім уже будете мовчати, скільки завгодно! Я ж блискавки розношу.
Варенуха, не зводячи очей з телеграми, криво розчеркнувся в зошиті, і жінка зникла.
