Лікар запитально подивився на Рюхіна, і той похмуро пробурмотів:

— Ресторан має таку назву.

— Ага, — сказав лікар, — а чому так поспішали? Якісь ділові справи?

— Консультанта я ловлю, — відповів Іван Миколайович і тривожно озирнувся.

— Якого консультанта?

— Ви Берліоза знаєте? — запитав Іван багатозначно.

— Це ... композитор?

Іван засмутився.

— Який там композитор? О так, ах, ні! Композитор — це тезка Міші Берліоза!

Рюхіну не хотілося нічого говорити, але довелося пояснити.

— Секретаря МАССОЛІТа Берліоза сьогодні ввечері задавило трамваєм на Патріарших.

— Не бреши ти, чого не знаєш! — розсердився на Рюхіна Іван, — я, а не ти, був там. Він його навмисне під трамвай пристроїв!

— Штовхнув?

— Та яке там «штовхнув»? — сердячись на загальну безглуздість, вигукнув Іван, — такого і штовхати не треба! Він такі штуки може виробляти, що тільки тримайся! Він заздалегідь знав, що Берліоз потрапить під трамвай!
