Одначе, він ще не встиг нічого сказати, коли заговорив іноземець:
— Так, людина смертна, але це ще пів біди. Погано те, що вона інколи раптово смертна, ось у чому штука! І взагалі не може сказати, що вона буде робити сьогодні ввечері.
"Якось дивно поставлено питання..." — подумав Берліоз і заперечив:
— Ну, тут є перебільшення. Про сьогоднішній вечір я знаю більш ніж точно. Звісно, якщо на Бронній мені цеглина не звалиться на голову...
— Цеглина ні з того ні з сього, — перервав незнайомець, — нікому і ніколи на голову не впаде.  У вашому випадку, готовий вас запевнити, вам вона не погрожує. Ви помрете іншою смертю.
— Можливо, ви знаєте якою саме? — із зовсім натуральною іронією спитав Берліоз, починаючи якусь дійсно дивну розмову. — І скажете мені?
