Розділ 2.
Поняття сну з точки зору психоаналізу. Сон — це відпочинок?
2.1. Фази, типи і тривалість снів.
 «Сон — це готель
для стомлених розумів,
в якій безкоштовно надаються
 всі мислимі і немислимі послуги»
Ю. Татаркін
Майже кожен з нас прокидався від дивного сну і задумувався на долі секунди що б він міг означати, а потім забував про це в буденних проблемах. Але все ж таки якісь емоції від сну залишалися. Можливо, це якийсь знак?
А що таке сон узагалі? Це питання дуже легко задати, але важко на нього відповісти. Так було завжди: на протязі багатьох століть до снів відносились по-різному. [2, глава 1, с.3]
Зазвичай люди вважають нічний сон унітарним феноменом: сон є сон є сон... Детальне опитування людей про формальну природу(в протилежність конкретному змісту) їхніх снів знаходить існування багатьох відмінностей між сновидіннями різних людей. Наприклад, завжди було відомо, що одним сняться кольорові сни, а іншим — чорно-білі. Цей факт індивідуальних відмінностей припускає, що сни однієї людини можуть відрізнятися не тільки за кількісним критерієм (наприклад, за інтенсивністю образів, ефектів, відчуттям контролю), але, ймовірно, і за якісним, тобто що в дійсності сновидіння можуть бути психологічно й емпірично зумовлені феноменами, які поверхнево об’єднали під загальним терміном «сон». [6, глава 4, с.31]
Сон — це природний фізіологічний процес перебування в стані з мінімальним рівнем мозкової активності і зниженою реакцією на навколишній світ, властивий ссавцям, птахам, рибам та деяким іншим тваринам, включаючи комах.
Дві тисячі років тому людство задовольнялось мудрістю Арістотеля, який говорив, що сон — це пів дороги, пройденої до смерті. Ще в Середньовіччя вважали, що сновидіння є можливими посланнями з потойбічних світів. Їх розглядали як ворота до іншого світу, як джерело творчого натхнення.[11] Тоді Геракліт про це здогадувався, він казав: “Для бадьорих (несплячих) існує один світ для всіх, але коли люди засинають, кожен з них занурюється у свій індивідуальний світ”.
У XX ст. стали поширюватись наукові відкриття і дослідження. Так і професор з Чиказького університету, Натаніель Клейман і його учень, Юджин Азерінскі, які досліджували цикли рухової активності очного яблука у малят (методами ЕЕГ і полісомнографії), дійшли висновку, що сон складається з двох окремих циклів, які чергуються протягом 5 стадій: ШРО (швидкі рухи очей) та ПРО (повільні рухи очей). Насправді, під час циклу ШРО(90-120 хв. за час нічного сну) людський мозок працює з такою ж самою напругою, як і під час найшвидшого пробудження. [2, глава 3, с. 26-27]
Крім того, Клейтман і Азерінскі детально описали всі п’ять стадій (додаток 4).
Перша стадія — дрімота, наступає, коли ми вкладаємось спати. Це зовсім не глибокий сон і триває він до п’яти хвилин, якщо відсутнє безсоння. ЕЕГ цієї стадії нагадує те, що реєструється під час відпочинку. Якщо сплячого ніхто не потурбує, то дрімота переходить на другу стадію — швидкий сон (додаток 5). Вона триває вже до двадцяти хвилин, відрізняється від інших проявом на ЕЕГ характерних імпульсивних сплесків високої частоти і низької амплітуди — сонні веретена (мозкові хвилі).
Третя стадія — глибокий сон. На ЕЕГ з’являються високоамплітудні хвилі низької частоти — дельта-хвилі, їх ніколи не спостерігають під час неспання. В час глибокого сну цієї і наступної стадії повіки закриті, а очі роблять повільні рухи із сторони в сторону.
