— Прошу вибачення, Олексію Семеновичу! - сказав інженер, прижимаючи руку до серця. — Я негайно пртйму міри і всі ваші найменші побажання будуть виконані найкращим і найшвидшим способом.

— Ну, добре, ступай.

Інженер поклонився, пішов назад усе в нахиленому положенні і зник за дверима.  Востаннє сверкнувши фальшивими бриліантами на сорочці.
