— Мій брат теж офіцер, моряк, але він сімейний, має дружину і троє дітей. Ха!

Чухонець чомусь дивувався, по-ідіотськи широко посміхався, коли вигукував "ха!", і продував свою смердючу трубку. Климов, який трошки захворів і якому було важко відповідати на питання, ненавидів його всією душею. Він мріяв про те, що добре було б вирвати з його рук сопівшу трубку і жбурнути її під диван, а самого чухонця прогнати куди-небудь в інший вагон.

"Противний народ, ці чухонці і... греки, — думав він. — Зовсім зайвий, нікому не потрібен, противний народ. Займають тільки на земній кулі місце. До чого вони?"

І думка про чухонців і греків справила в усьому його тілі щось типу нудоти. Для порівняння хотів він думати про французів і італійців, але згадка про ці народи викликала в нього уявлення чомусь тільки про шарманщиків, голих жінок і закордонні олеографії, які висять удома у тітки над комодом.
