До міліції. Члена МАССОЛІТу Івана Миколайовича Бездомного. Заява. Вчора ввечері я прийшов з покійним М. А. Берліозом на Патріарші пруди ...»

І відразу поет заплутався, головним чином через слово «покійним». З місця виходила якась нісенітниця: як це так — прийшов з покійним? Не ходять покійники! Дійсно, чого доброго, за божевільного приймуть!

Подумавши так, Іван Миколайович почав виправляти написане. Вийшло наступне: «... з М. А. Берліозом, згодом покійним ...». І це не задовольнило автора. Довелося застосувати третю редакцію, а та виявилася ще гіршою за перші дві: «... Берліозом, який потрапив під трамвай ...» — а тут ще причепився цей нікому не відомий композитор-тезко, і довелося вписати: «... не композитором ...»

Намучившись з цими двома Берліозами, Іван усе закреслив і вирішив почати відразу з чогось дуже сильного, щоб негайно привернути увагу читача, і написав, що кіт сідав у трамвай, а потім повернувся до епізоду з відрізаною головою. Голова і пророкування консультанта привели його до думки про Понтія Пилата, і для більшої переконливості Іван вирішив усю розповідь про прокуратуру викласти повністю з того самого моменту, як той у білому плащі з кривавою підкладкою вийшов у колонаду іродового палацу.
